Марлен Гаусгофер

Марлен Гаусгофер
При народженні Марія Гелена Фрауендорфер
Народження 11 квітня 1920(1920-04-11)
  Фрауенштайн,  Австрія
Смерть 21 березня 1970(1970-03-21) (49 років)
  Відень,  Австрія
Поховання
 : 
Громадянство  Австрія
Мова творів німецька мова
Рід діяльності письменник, сценарист
Напрямок Фантастика, дитяча література

 Марлен Гаусгофер на Вікісховищі

Марлен Гаусгофер (нім. Marlen Haushofer), у дівоцтві — Марія Гелена Фрауендорфер (нім. Marie Helene Frauendorfer, 11 квітня 1920(19200411) — 21 березня 1970) - австрійська письменниця.

Біографія[ред.ред. код]

Дочка лісника і служниці. З 13 років виховувалася в інтернаті при монастирі урсулинок, кілька разів важко хворіла. В 1938-1940 роках перебувала на примусових роботах. З 1940 року вивчала германістику у Відні, з 1943 року — в Граці. У 1941 році вийшла заміж за лікаря-дантиста (була вагітною від іншої людини), взяла прізвище чоловіка. З 1946 року почала публікувати розповіді в періодиці. В 1950 році подружжя розійшлося, в 1957 знову возз'єдналися. Письменниця ростила двох синів, вела домашнє господарство, багато працювала. Померла від раку кістки.

Творчість[ред.ред. код]

За двадцять років літературної праці Марлен Гаусгофер опублікувала кілька романів («Жменя життя», 1956; «Потайні двері», 1957; «Небо без кінця», 1966; «Мансарда», 1969), розповіді, дитячі книги і книги про тварин. Серед її письменницьких успіхів — розповідь «Ми вбиваємо Стеллу» (1958) і повість «Пригоди кота Бартл» (1964), радо прийняті критикою. І все ж найбільш відомою її книгою та «найбільшею вдачею» у творчості є квазіфантастичний роман-робінзонада «Стіна» (1963, за який Гаусгофер отримала престижну літературну премію імені Артура Шніцлера, роман неоднаразово перевидавапвся та перекладений на низку мов, екранізований (його екранізація — фільм "Стіна" також здобув низку премій). В одному з інтерв'ю вона назвала роман «найважливішою своєю книгою» і додала: «Не думаю, що мені знову випаде така удача, адже на такий матеріал натрапляєш, мабуть, лише раз в житті». Протягом останніх семи років життя Гаусгофер страждала онкологічним захворюванням, яке принесло їй ранню смерть.

Бібліографія[ред.ред. код]

  • A Handful of Life (1955)
  • We Murder Stella (1958, новелла)
  • The Wall (1963)
  • Terrible Faithfulness (1968, короткі історії)
  • The Loft (1969)[1]
  • The Attic (1969)
  • Nowhere Ending Sky (1966)[2]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Haushofer, Marlen (2011). The Loft. Translated by Amanda Prantera. Quartet Books. ISBN 070437207X. Original title: Die Mansarde.
  2. Haushofer, Marlen (2013). Nowhere Ending Sky. Translated by Amanda Prantera. Quartet Books. ISBN 0704373130. Original title: Himmel, der nirgendwo endet.


Це незавершена стаття про письменника або письменницю.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Марлен Гаусгофер
При народженні Марія Гелена Фрауендорфер
Народження 11 квітня 1920(1920-04-11)
  Фрауенштайн,  Австрія
Смерть 21 березня 1970(1970-03-21) (49 років)
  Відень,  Австрія
Поховання
 : 
Громадянство  Австрія
Мова творів німецька мова
Рід діяльності письменник, сценарист
Напрямок Фантастика, дитяча література

 Марлен Гаусгофер на Вікісховищі

Марлен Гаусгофер (нім. Marlen Haushofer), у дівоцтві — Марія Гелена Фрауендорфер (нім. Marie Helene Frauendorfer, 11 квітня 1920(19200411) — 21 березня 1970) - австрійська письменниця.

Біографія[ред.ред. код]

Дочка лісника і служниці. З 13 років виховувалася в інтернаті при монастирі урсулинок, кілька разів важко хворіла. В 1938-1940 роках перебувала на примусових роботах. З 1940 року вивчала германістику у Відні, з 1943 року — в Граці. У 1941 році вийшла заміж за лікаря-дантиста (була вагітною від іншої людини), взяла прізвище чоловіка. З 1946 року почала публікувати розповіді в періодиці. В 1950 році подружжя розійшлося, в 1957 знову возз'єдналися. Письменниця ростила двох синів, вела домашнє господарство, багато працювала. Померла від раку кістки.

Творчість[ред.ред. код]

За двадцять років літературної праці Марлен Гаусгофер опублікувала кілька романів («Жменя життя», 1956; «Потайні двері», 1957; «Небо без кінця», 1966; «Мансарда», 1969), розповіді, дитячі книги і книги про тварин. Серед її письменницьких успіхів — розповідь «Ми вбиваємо Стеллу» (1958) і повість «Пригоди кота Бартл» (1964), радо прийняті критикою. І все ж найбільш відомою її книгою та «найбільшею вдачею» у творчості є квазіфантастичний роман-робінзонада «Стіна» (1963, за який Гаусгофер отримала престижну літературну премію імені Артура Шніцлера, роман неоднаразово перевидавапвся та перекладений на низку мов, екранізований (його екранізація — фільм "Стіна" також здобув низку премій). В одному з інтерв'ю вона назвала роман «найважливішою своєю книгою» і додала: «Не думаю, що мені знову випаде така удача, адже на такий матеріал натрапляєш, мабуть, лише раз в житті». Протягом останніх семи років життя Гаусгофер страждала онкологічним захворюванням, яке принесло їй ранню смерть.

Бібліографія[ред.ред. код]

  • A Handful of Life (1955)
  • We Murder Stella (1958, новелла)
  • The Wall (1963)
  • Terrible Faithfulness (1968, короткі історії)
  • The Loft (1969)[1]
  • The Attic (1969)
  • Nowhere Ending Sky (1966)[2]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Haushofer, Marlen (2011). The Loft. Translated by Amanda Prantera. Quartet Books. ISBN 070437207X. Original title: Die Mansarde.
  2. Haushofer, Marlen (2013). Nowhere Ending Sky. Translated by Amanda Prantera. Quartet Books. ISBN 0704373130. Original title: Himmel, der nirgendwo endet.


Це незавершена стаття про письменника або письменницю.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.
Dieser Artikel basiert auf dem Artikel Марлен Гаусгофер aus der freien Enzyklopädie Wikipedia und steht unter der Doppellizenz GNU-Lizenz für freie Dokumentation und Creative Commons CC-BY-SA 3.0 Unported (Kurzfassung). In der Wikipedia ist eine Liste der Autoren verfügbar.